Рубрики
МЕНЮ
Кречмаровская Наталия
Українці з початком повномасштабної російської агресії стали більше спілкуватися українською. І деякі рідковживані слова можуть здатися суржиком, однак це не так.
Українська мова. Ілюстративне фото
Такі слова звучать діалектно, проте їх фіксують словники й правопис, тож це повноправна частина української літературної мови, пише видання “РБК-Україна”.
Гойдалка — конструкція, яку встановлюють на дитячому майданчику. А от слово "качеля" — це калька з російської.
Гостинець — це справжнє українське слово. Воно має декілька значень — подарунок, який принесли гості, а також це дорога.
Мерщій — українське слово має значення — "швидше".
Крамниця — цьому слову дуже багато років і воно справді українське. А от “магазин” — запозичене.
Надибати — "випадково зустріти". Молодь часто вживає його, коли хоче похвалитися чимось, що було випадково знайдено.
Криниця — справжнє, українське та літературне слово. А зовсім не "колодязь".
Бевзь — має значення — недотепа, дурник.
Каганець — слово відоме ще з козацьких часів і воно дійсно українське.
Курява — використовується, щоб описати піднятий пил, хмарку пилюки.
Ятка — невеликий крамничний прилавок або відкритий кіоск.
Нагадаємо: портал “Коментарі” писав, що українці все більше звертають увагу на русизми. І якщо певні слова не викликають великих труднощів, то переклад деяких, здавалося б простих, слів знають не всі.
Приміром, слово “леска” — міцна нитка, з якою знайомий, мабуть, кожен. Її використовують для риболовлі, створення прикрас тощо. Як правильно назвати “леску” українською знають не всі.