Медовий місяць має несподіване походження: що насправді означала ця назва століття тому

Сьогодні медовий місяць асоціюється з романтичною подорожжю після весілля. Однак спочатку так називали перший місяць подружнього життя. А популярна версія про старовинний напій із меду з'явилася набагато пізніше.

Молодята проводять час разом на пляжі біля моря. Фото: Pixabay / summerstock

Одне з найдавніших письмових пояснень терміна міститься у книжці 1552 року. У ній зазначалося, що молодята спочатку дуже сильно кохають одне одного, але згодом почуття можуть слабшати. Місяць у цій назві натякав на мінливість ніжності та пристрасті.

У середині XVIII століття словник Семюела Джонсона визначав медовий місяць як перший місяць після весілля, коли між подружжям панують ніжність і задоволення. Версія про звичай пити медовуху протягом 30 днів після шлюбу поширилася завдяки вікторіанцям.

Як виникла традиція весільних подорожей

У ранньомодерну добу заможні молодята вирушали в тури, щоб відвідати родичів і друзів або побути наодинці. Генріх VIII та Анна Болейн, за повідомленнями, провели понад тиждень у замку Торнбері, а Карл II усамітнився з дружиною в Гемптон-Корті.

У XIX столітті залізниця зробила подорожі доступнішими. Молодята могли поїхати до моря чи міста, а заможніші — на континент або до англійського Озерного краю. Вікторіанці, однак, описували цей період як місяць вимушеної усамітненості. Узимку молодятам могло бути особливо нудно.

Наприкінці XIX століття назва дедалі частіше стосувалася весільної подорожі. У 1881 році вже входили в моду короткі поїздки: замість місяця деякі наречені обмежувалися трьома днями. На початку XX століття пари подорожували повітряними кулями та караванами.

Сьогодні через високу вартість весілля деякі пари обирають коротший відпочинок — мінімісяць. 

Нагадаємо, раніше портал "Коментарі" писав про те, що жінки відмовляються від прізвища чоловіка: чому стара традиція втрачає силу