Мізогінія: історія та розвиток поняття, вплив на сучасний світ, добірка літератури та кіно

Мізогінія — це неприязнь до жінок, що лежить в основі сексизму, нерівності та дискримінації. Зазвичай вона асоціюється з чоловіками, які виявляють її через насильство, стереотипні жарти чи поблажливе ставлення до жінок, вважаючи їх людьми другого гатунку.

Однак мізогінія — це явище, не обмежене однією статтю. В інтернеті можна знайти безліч токсичних коментарів на адресу жінок, написаних самими жінками. "Ми, жінки, все-таки дурні!", "Народила дітей, погладшала, і тепер сидить удома, як курка!", "Тільки подивіться, одяглася як на вулицю!" — подібні фрази, напевно, вам знайомі. Соціологи та психологи вважають, що це може бути проявом внутрішньої (засвоєної) мізогінії.

Історія терміна "мізогінія"

Мізогінія (від грец. "μῖσος" — ненависть і "γυνή" — жінка) — це ненависть, упередженість чи дискримінація щодо жінок чи дівчаток. Мізогінія може виявлятися в різних формах, включаючи соціальний виняток, сексизм, насильство, недооцінку жіночої праці та здібностей, і навіть вороже ставлення до жіночої статі на рівні культури чи релігії.

Термін "мізогінія" з'явився в англійській мові на початку 17 століття. Він уперше був зафіксований у праці англійського письменника Томаса Деккера у 1615 році, у його п'єсі "The Honest Whore". Однак, незважаючи на те, що саме слово узвичаїлося пізно, явище мізогінії існує протягом тисячоліть і відображене в культурі, літературі, релігії та правових системах багатьох суспільств.

Протягом століть мізогінія була вкорінена в патріархальних структурах, де чоловіки займали домінуюче становище, а жінки вважалися другорядними. Це знайшло відображення у законодавстві, яке обмежувало права жінок на освіту, працю, участь у політиці та володіння власністю. У різних культурах жінки розглядалися як власність чоловіків, їхня роль зводилася до виконання обов'язків дружини та матері.

З розвитком феміністського руху в 19 і 20 століттях увага до мізогінії почала зростати. Жінки почали боротися за рівні права, вказуючи на несправедливість та дискримінацію, з якими вони стикалися. Це призвело до змін у законодавстві, таких як право на голосування, доступ до освіти та захист від насильства.

Сучасні прояви та наслідки мізогінії

У сучасному суспільстві мізогінія як і раніше існує, хоча часто вона набуває більш прихованих форм. Це може виявлятися у вигляді сексистських жартів, дискримінації на робочому місці, приниженні жіночих досягнень або навіть у вигляді культурних норм, що обмежують можливості жінок. В інтернеті мізогінія часто проявляється у вигляді онлайн-атак на жінок, особливо тих, хто активно висловлює свої погляди або досягає успіху в традиційно "чоловічих" областях.

Мізогін має серйозні соціальні наслідки. Вона сприяє закріпленню гендерних стереотипів, посилює нерівність та може призвести до фізичного чи психологічного насильства. Понад те, вона гальмує розвиток суспільства загалом, оскільки обмежує потенціал значної частини населення.

Мізогінія — це глибоко вкорінене явище, яке має довгу історію і проявляється в різних формах. Боротьба з мізогінією потребує усвідомлення проблеми, активної протидії дискримінації та пропаганди рівності статей. Тільки через зміну культурних норм, законодавство та освіту можна створити суспільство, в якому жінки матимуть рівні можливості та повагу.

Цікаві факти про мізогінію

Декілька цікавих фактів про мізогінію, які ілюструють її вплив на культуру, суспільство та історію:

Міф про Пандору. У давньогрецькій міфології Пандора, перша жінка, була створена богами і стала причиною всіх лих людства. Цей міф часто інтерпретується як приклад мізогінії, де жінка зображена як джерело зла та проблем для чоловіків.

Відьомські процеси. У Європі в XVI-XVII століттях тисячі жінок було звинувачено в чаклунстві і страчено. Хоча причиною цього явища були різні соціальні, економічні та релігійні фактори, мізогінія зіграла значну роль у полюванні на відьом, так як жінки вважалися більш схильними до "диявольських спокус".

Термін "жіноча істерія". У XIX столітті "істерія" вважалася хворобою, властивою виключно жінкам. Цей діагноз часто використовувався для опису будь-якої "ненормальної" поведінки жінок, включаючи емоційні переживання чи сексуальні бажання. Вважалося, що істерія викликана "блукаючою маткою", і жінки з таким діагнозом піддавалися принизливому та марному лікуванню.

Мізогінія у релігії. У деяких релігійних текстах та практиках можна знайти елементи мізогінії. Наприклад, у певних інтерпретаціях християнства та ісламу жінки займають підпорядковане становище по відношенню до чоловіків. Ці інтерпретації часто виправдовували дискримінацію та насильство щодо жінок протягом століть.

Проблема з "авторитетом" жінок. Дослідження показують, що жінки, які перебувають на керівних посадах, часто стикаються з ворожістю та недовірою. У суспільстві існує тенденція сприймати успішних жінок як "агресивних" чи "амбітних", що є проявом мізогінії.

Мізогінія у мові. У деяких мовах існують вирази та ідіоми, які висловлюють зневагу до жінок. Наприклад, слово "сука" у російській мові використовується як образа і пов'язане з негативною характеристикою жінки. Аналогічні слова існують і в інших мовах, що свідчить про глибоке вкорінення мізогінії у культурі.

Сексуалізація та об'єктивація. Жінки частіше піддаються сексуалізації та об'єктивації, особливо в медіа та рекламі. Це не лише знижує їхню гідність, а й зміцнює мізогіністські настанови в суспільстві, де жінки розглядаються скоріше як об'єкти для задоволення чоловічих бажань, ніж як рівноправні особистості.

Ці факти демонструють, як мізогінія проникає у різні аспекти культури та суспільства, закріплюючи дискримінацію та нерівність жінок.

Що почитати про мізогінію: добірка літератури

Якщо тема мізогінії зацікавила, можна почати з художньої літератури, яка досліджує це явище, а потім перейти до наукової літератури для більш глибокого розуміння. Ось кілька рекомендацій.

Художня література:

Маргарет Етвуд — "Оповідання служниці"

Цей роман досліджує мізогінію в контексті антиутопічного суспільства, де жінки позбавлені всіх прав та перетворені на об'єкти репродукції. Книга демонструє, як мізогіністські установки можуть призвести до створення жорстокої та несправедливої соціальної системи.

Шарлотта Бронте — "Джейн Ейр"

Класичний роман, який можна розглядати як дослідження жіночої незалежності та боротьби проти мізогіністських норм вікторіанського суспільства.

Вірджинія Вулф — "Орландо"

Цей роман досліджує гендерні ролі та мізогінію через призму головного героя, який живе кілька століть, змінюючи стать з чоловічого на жіночу.

Сільвія Плат — "Під скляним ковпаком"

У цьому автобіографічному романі автор досліджує тему жіночого божевілля в контексті тиску патріархального суспільства, яке часто розглядає емоційні та психічні проблеми жінок як вияв слабкості чи "істерії".

Наукова та публіцистична література:

Симона де Бовуар — "Друга стать"

Ця фундаментальна праця у феміністській філософії аналізує, як жінки історично розглядалися як "інші" у патріархальних суспільствах. Книга охоплює безліч аспектів мізогінії та гендерної нерівності.

Кейт Манн — "Down Girl: The Logic of Misogyny"

Ця книга розглядає мізогінію як соціальне явище та пояснює, як вона функціонує в сучасному суспільстві. Манн пропонує новий погляд на мізогінію, розглядаючи її як спосіб підтримки патріархату.

Ребека Солніт — "Чоловіки пояснюють мені речі"

Ця колекція есе розглядає мізогінію через призму повсякденних ситуацій, із якими стикаються жінки. Соніт аналізує феномен "mansplaining" та інші аспекти гендерної нерівності.

Джудіт Батлер — "Гендерне занепокоєння"

У цій ключовій праці Батлер розглядає, як ґендерні норми формуються і підтримуються суспільством, включаючи мізогіністські установки. Книга пропонує глибокий теоретичний аналіз гендеру та влади.

Сьюзан Браунміллер — "Проти нашої волі: Чоловіки, жінки та зґвалтування"

Книга досліджує проблему сексуального насильства як крайню форму мізогінії та аналізує, як культура насильства проти жінок зміцнюється та підтримується суспільством.

Що подивитися про мізогінію: добірка фільмів

Ось кілька фільмів, які досліджують теми мізогінії та гендерної нерівності.

Художні фільми:

"Оповідання служниці" (The Handmaid's Tale, 1990)

Екранізація роману Маргарет Етвуд про дистопічне суспільство, де жінки позбавлені всіх прав. Фільм порушує питання про мізогінію та контроль над жіночим тілом.

"Ворожий світ" (Thelma & Louise, 1991)

Історія двох жінок, які стають злочинницями у спробі уникнути сексуального насильства та мізогіністського тиску. Фільм досліджує жіночу дружбу та опір гнобленню.

"Нове життя" (The Invisible Man, 2020)

Ремейк класичного фільму жахів, який досліджує теми контролю, насильства та мізогінії через історію жінки, яка намагається втекти від аб'юзивного партнера.

"Приховані фігури" (Hidden Figures, 2016)

Заснований на реальних подіях, фільм розповідає про трьох афроамериканських жінок, які зробили значний внесок у NASA у 1960-х роках, незважаючи на расизм і сексизм того часу.

"Маленькі жінки" (Little Women, 2019)

Екранізація роману Луїзи Мей Олкотт про життя чотирьох сестер у 19 столітті. Фільм досліджує жіночі ролі та амбіції у патріархальному суспільстві.

Документальні фільми:

"Прямо до мети" (Miss Representation, 2011)

Документальний фільм, який аналізує, як жінки представлені в медіа та як це впливає на сприйняття жінок у суспільстві та їхнє власне самовідчуття.

"Приховані фігури: Жінки, що змінили світ" (RBG, 2018)

Документальний фільм про Рут Бейдер Гінзбург, суддю Верховного суду США, та її боротьбу за права жінок та гендерну рівність.

"Хлопчики не плачуть" (Boys Don't Cry, 1999)

Заснований на реальних подіях фільм розповідає історію Бренда Ніна, трансгендерного чоловіка, який зіткнувся із насильством та мізогінією.

"Фемінізм: Що це таке?" (Feminists: What Were They Thinking?, 2018)

Документальний фільм про феміністичний рух 1970-х років та його вплив на сучасність.

"Рік свині" (The Year of the Woman, 2020)

Документальний фільм про жінок, які увійшли до політики та борються з мізогінією у політичному контексті.