Топ-5 фраз маніпулятора та як на них реагувати

Психолог і експертка у сфері стосунків Марина Романенко розповіла про найтиповіші фрази, якими користуються маніпулятори, а також пояснила, як ці фрази впливають на людину та як захиститися від такого впливу.

Як розпізнати маніпулятора

За словами експертки, маніпулятори діють приховано, використовуючи провину, сором або страх, щоб отримати від людини бажане. Найчастіше це роблять ті, хто перебуває поруч — партнери, колеги, друзі, родичі. Саме тому такі фрази звучать звично, але приховують сильний психологічний тиск.

Серед найтиповіших маніпулятивних висловів — фрази на кшталт:

• "З тобою неможливо розмовляти" — спосіб знецінити думку людини й змусити почуватися винною.

• "Це все ти винна/винен" — перекладання відповідальності й спроба викликати сором.

• "Я роблю це заради тебе" — класична апеляція до боргу та вдячності, яку часто використовують батьки й партнери.

• "Я думав, у нас кохання" — спроба примусити доказувати почуття діями, які суперечать власним цінностям.

• "Ти що, гумору не розумієш? Це був жарт" — спосіб приховати образу за "жартом" і виставити людину надто чутливою.

Експертка зауважує, що головна помилка — виправдовуватися чи захищатися. Натомість є кілька ефективних способів знешкодження маніпулятора:

• Шок-метод — погодитися з провокаційною фразою спокійно й без емоцій, чим зривається сценарій впливу.

• Дякую-метод — нейтрально завершити розмову фразою "Дякую, я подумаю".

• Метод прямого запитання — прямо озвучити маніпуляцію: "Ти хочеш, щоб я почувалася винною? Ти зараз маніпулюєш?"

Психолог наголошує, що головне — не боятися протидіяти та ставити власні кордони, адже маніпулятор втрачає силу в момент, коли його методи стають очевидними.

Нагадуємо, раніше портал "Коментарі" повідомляв про те, що соціологічний портал оприлюднив результати дослідження, яке демонструє різке погіршення суспільних настроїв у Росії. За підсумками опитування, проведеного у жовтні 2025 року, понад 71% росіян відчувають тривогу, пригніченість або загальний песимізм щодо майбутнього. Лише незначна частка респондентів — менше 3% — заявили про оптимістичні настрої. Ще близько 11% назвали свій стан "спокійним", що, за оцінкою дослідників, більше свідчить про уникання теми або адаптацію до кризи.