П’ять брехливих переконань, у які вірять ті, хто виріс у неблагополучних сім'ях

У дитинстві ми отримуємо не лише знання та навички, але засвоюємо ставлення до себе. Особливо це стосується тих, хто виріс у родинах з емоційною нестабільністю, знеціненням або відсутністю підтримки. Американська психологиня Саманта Родман Вайтен звертає увагу на п’ять поширених і шкідливих переконань, які глибоко вкорінюються в підсвідомості таких людей. 

Як токсичне середовище в дитинстві впливає на людину

Саманта Вайтен вважає, що ставлення сформоване до себе у нещасливих сім’ях можуть здаватися внутрішніми "істинами", але насправді — це голоси минулого, які варто навчитися розпізнавати й відпускати.

1. "Я надто непривабливий, щоб мене хтось любив"

Це переконання часто зароджується в середовищі, де дитину ігнорували, соромили або не підтримували емоційно. Згодом ця внутрішня оцінка перетворюється на самокатування у стосунках. Але привабливість — це не лише про зовнішність. Це також про енергію, доброту, харизму, впевненість. За словами Вайтен, любов — це не привілей "ідеальних", а базова потреба, на яку заслуговує кожен.

2. "Я поганий батько або мати"

Люди, які пережили дитинство без підтримки чи з емоційно холодними батьками, часто сумніваються у своїй здатності виховувати дітей. Але турбота про добробут дитини вже є ознакою турботливого й відповідального батьківства. Ідеальних батьків не існує, проте існує бажання стати кращими.

3. "Я недостатньо розумний"

Саманта Вайтен вважає її однією з найпідступніших брехень. Часто вона виникає з досвіду порівняння, критики чи постійного приниження у дитинстві. Проте на думку психологині, інтелект багатогранне поняття, і не зводиться до оцінок у школі чи слів батьків. Самоосвіта, адаптивність, креативність, емоційна чутливість — усе це також прояви розуму.

4. "Я нікому не подобаюсь"

Відчуття соціальної ізоляції часто тягнеться з дитинства, коли людину не приймали або з неї знущалися. За словами Вайтен, ізоляція — не вирок. Це досвід, який можна змінити. Дружні стосунки — це не талант, а навичка, яку можна розвивати. 

5. "Всі інші кращі за мене"

Порівняння себе з іншими — звичка, яку часто формує токсичне середовище. У таких випадках людина починає вірити, що не варта успіху, радості чи любові. Але ця віра не більше ніж відлуння чужих голосів. Справжнє зцілення починається з визнання власної унікальності. Ніхто не має вашого досвіду чи погляду навіть якщо ви самі ще цього не побачили.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв про 3 великі неправди, які варто перестати говорити дітям та собі.

Також "Коментарі" писали про 5 моделей поведінки, які вказують, що людина буде невдахою.