Мороз без світла й опалення: як українці гріють квартири після атаки та що категорично заборонено робити

Після російської атаки на столицю 9 січня у багатьох районах Києва зникли електрика та опалення. Через ризик замерзання систем теплопостачання комунальні служби почали спускати гарячу воду з труб, аби уникнути аварій. До моменту повного відновлення тепла мешканцям доводиться жити у холодних квартирах. Подібна ситуація фіксується і в інших регіонах України — з перебоями світла, газу та опалення.

Блекаут і холод у будинках: народні способи обігріву, які реально працюють, і смертельно небезпечні помилки

У таких умовах українці знову згадують перевірені “народні” методи обігріву, якими користувалися під час попередніх блекаутів. Проте фахівці застерігають: не всі популярні лайфхаки безпечні, а деякі з них можуть коштувати життя.

Чим категорично не можна гріти квартиру

Один із найнебезпечніших способів — обігрів газовою плитою. Попри популярність цього методу, він може призвести до отруєння газом або вибуху, якщо конфорка згасне, а газ продовжить надходити. Використовувати плиту для обігріву дозволено лише у крайніх випадках, під постійним наглядом і за наявності газового датчика.

Не менш ризикованими є туристичні пальники, газові конвектори та балони у закритих приміщеннях. Під час їхньої роботи спалюється кисень і виділяється вуглекислий газ, що може спричинити задушення під час сну. Також небезпеку становить неправильне зберігання газових балонів.

Окремо фахівці наголошують: буржуйка в квартирі — це незаконно і смертельно небезпечно. Пічне опалення дозволене лише у приватних будинках із дотриманням усіх протипожежних норм.

Як зігрітися, якщо немає опалення

Якщо електроенергію подають хоча б періодично, українці використовують акумуляторні обігрівачі, керамічні панелі та тепловентилятори, які встигають прогріти приміщення й деякий час віддають тепло навіть після відключення світла.

За повної відсутності електрики люди вдаються до “народних” методів. Один із найпопулярніших — свічковий обігрівач, зроблений із кількох свічок і глиняних горщиків. Він не здатен повністю обігріти кімнату, але може підвищити температуру на кілька градусів.

Ще один поширений спосіб — нагрівання цегли або каміння, які потім заносять у кімнату та ставлять на металеву або керамічну поверхню. Такі “акумулятори тепла” поступово віддають тепло протягом кількох годин.

Також українці масово використовують утеплення приміщень: завішують двері ковдрами, заклеюють щілини, концентруються в одній кімнаті, стелять килими на підлогу, одягають кілька шарів теплого одягу та сплять під кількома ковдрами.

Фахівці наголошують: будь-які саморобні обігрівачі не можна залишати без нагляду, а поруч із ними не повинні перебувати діти чи домашні тварини. За можливості варто встановити датчики чадного газу, які можуть врятувати життя.

Попри складні умови, українці вкотре демонструють витримку та винахідливість. Проте головне правило цієї зими залишається незмінним — зігріваючись, не наражати себе на ще більшу небезпеку.

Читайте також в "Коментарях", коли в Україні прогнозується потепління.