Рубрики
МЕНЮ
Проніна Анна
Питання молитви за безвісти зниклих українських військових залишається болючим для тисяч родин. Люди часто не знають, як правильно звертатися до Бога у ситуації невизначеності – як за живого чи як за померлого.

“У Бога всі живі”: у ПЦУ розповіли, як правильно молитися за безвісти зниклих захисників
Як повідомляють "Коментарі", про це пише РБК-Україна з посиланням на пояснення священника Православної Церкви України.
Настоятель храму ПЦУ Іван Бобик наголошує: допоки немає офіційного підтвердження загибелі, за воїна потрібно молитися як за живого.
За його словами, це не лише правильний підхід з точки зору церковної традиції, а й важлива духовна позиція.
“Ми не знаємо точно, що сталося з людиною. Тому краще молитися за неї як за живу”, – пояснює священник.
Священнослужитель підкреслює: навіть якщо згодом з’ясується, що воїн загинув, така молитва не є неправильною.
Церква виходить із принципу, що перед Богом усі живі, адже душа людини не зникає.
Саме тому молитва “як за живого” не суперечить вірі й не несе жодної духовної небезпеки.
Окремо священник звертає увагу на важливий момент:
панахиду (заупокійну службу) можна замовляти лише після офіційного підтвердження загибелі.
До цього моменту такі дії вважаються передчасними, адже статус людини залишається невизначеним.
У ПЦУ наголошують, що головне – це сама молитва, незалежно від формулювань.
Навіть у ситуації невідомості вона:
– підтримує духовний зв’язок із людиною;
– допомагає родині пережити важкий період;
– зберігає надію.
Священник підкреслює: у таких обставинах важливо не припиняти молитися, навіть якщо немає розуміння, що саме сталося.
Церква радить українцям дотримуватися простого принципу – до встановлення правди про долю воїна молитися за нього як за живого.
Це дозволяє зберігати надію і не порушувати духовних традицій.
Як повідомляли раніше "Коментарі", священник Православної Церкви України Михайло Тищук виступив із різкою критикою традиції приносити пластикові вінки та квіти на кладовища.