Що повинна робити дитина, якщо вона загубилася

Фото: gorodvitebsk.by

Розмовляти або не розмовляти з дядьком на вулиці?

Навчання своїх дітей "не розмовляти з незнайомцями" насправді є найбільшою помилкою батьків. Замість цього ми повинні вчити дітей, щоб вони ні з ким нікуди не йшли, не питаючи дозволу батьків. Цей урок батьки повинні закарбувати у дитячій свідомості, як тільки починають говорити з дитиною про безпеку. 

Навчіть свою дитину називати своє і ваше повне ім'я

Якщо загублена дитина кричить: "Мамо!", іноді може бути важко відрізнити її голос серед інших дітей. Дошкільнята повинні знати імена і прізвища своїх батьків або кого-небудь з опікунів. Ви повинні повторювати цю інформацію знову і знову, щоб допомогти дитині запам'ятати її. Деякі батьки побоюються, що заохочення дітей кричати про допомогу зробить їх легкою мішенню для зловмисників. Але це не так — злочинці шукають дитину, яка не привертає уваги. Малюк, що волає і кличе маму, надасть їм занадто багато клопоту.

Навчіть свою дитину просити допомоги в іншої мами

Якщо ваша дитина загубилася, залишається на місці та називає своє ім'я, але ви не повертаєтеся, тоді наступний крок — звернутися за допомогою. Це ще одна причина, по якій ми не можемо говорити нашим дітям, щоб вони ніколи не розмовляли з незнайомими людьми. Діти дошкільного віку повинні попросити допомоги в іншої матері з дітьми. Старші діти можуть звертатися до поліцейських або співробітникам торгового центру, але дошкільнята ще не можуть відрізнити уніформу від інших видів темного одягу. За статистикою, мати з дітьми — це найбезпечніша жінка для вашого малюка — такі жінки зазвичай більше допомоги приділяють втраченим малюкам, оскільки самі є матерями.

Бесіда про безпеку в повсякденному житті

Одним з найбільших перешкод для безпеки вашої дитини є ваша невпевненість у тому, як підійти до цього питання. Психологи часто порівнюють цю розмову з навчанням правил дорожнього руху. Ми не говоримо дитині: "Бачиш цю вантажівку? Вона намагається тебе збити!" — замість цього ми даємо дітям позитивні, наділені повноваженнями правила для безпечної поведінки на дорозі. Ви повинні зробити те ж саме з розмовою про особисту безпеку.

Постарайтеся розмовляти зі своїми дітьми короткими, але часто повторюваними реченнями у підходящі моменти. Наприклад, коли ви знаходитесь у багатолюдному торговому центрі, запитайте свого 3-річного малюка, що він буде робити, якщо ви розділитесь. Тоді ви можете запропонувати дитині прості кроки для збереження безпеки. Під час кожної розмови заспокоюйте свою дитину — найголовніше, що ви повинні говорити їй: "Якщо ми розлучимося, я тебе обов'язково знайду! Тому не панікуй і дотримуйся правил безпеки, про які я тобі кажу".