Одяг ченця і печиво на обід: кілька неймовірних фактів про ніндзя

Про цих легендарних і таємничих воїнів чули багато. Кінематограф створив образ одягнених в чорне суворих чоловіків у масках, котрим не було рівних. Але чи так було насправді? Хто насправді ховається за личиною ніндзя? І чи були вони настільки могутніми? Сьогодні ми спробуємо пролити світло на ці питання.

Ніндзя — найнікчемніший бойовий стан Японії

Незважаючи на те, що в наш час багато захоплюються умілими і спритними воїнами в чорному, в самій Японії ниндзя були нікчемним станом. Хоча вони і приносили користь, ставлення до них було як до сміття. Нагадувало касту недоторканних в Індії. Адже вміння завдати удару нишком вважалося ганебним на думку благородних самураїв.

Вони маскувалися під ченців і торговців

Ніндзі не носили чорний одяг на всі випадки життя. Щоб злитися з натовпом, ніндзя носив переважно одяг ченців або торговців. Одежа ченця була особливо популярною. Ці люди не викликали підозр, а під їх широким одягом було зручно ховати зброю.

Традиційною їжею ніндзя було печиво

Ніндзя часто доводилося поневірятися. Тому їх система живлення формувалася під впливом скитальческого способу життя. Чи не найпоширенішою їжею ніндзя стало выпекаемое за особливим рецептом катаяки – дуже щільне і висококалорійне печиво.

Часник і боби = провал операції

Як вже стало зрозуміло, ніндзі серйозно ставились до питань прихованості. Вони були майстерними у виборі одягу, вміли безшумно пересуватися і володіли цілим набором таємних знаків. Також вони не могли допустити, щоб їх присутність видав запах часнику або гази, що випускалися під впливом бобів.

Такими вони були — найвправніші і при цьому наймерзенніші воїни Японії. А тим, хто хоче дізнатися більше про могутніх воїнів старовини, видання "Коментарі" розповість про те, як тренувалися римські гладіатори.