Він не кричить і не б’є, але руйнує зсередини: як розпізнати психологічне насильство, поки не стало пізно

Аб’юз не завжди має синці. Психологи попереджають: саме психологічне та емоційне насильство сьогодні є найпоширенішим, адже воно діє повільно, майже непомітно і часто роками залишається "нормою" для жертви. Аб’юзерами можуть бути партнери, родичі, керівники чи навіть найближчі друзі – ті, кому довіряють найбільше.

Аб’юзери поруч із нами – як українки роками живуть у пастці й не розуміють цього

Фахівці наголошують: головна небезпека аб’юзу – жертва довго не усвідомлює, що над нею чинять насильство. Маніпуляції маскуються під турботу, гумор, ревнощі або "щирі поради". Людину поступово привчають сумніватися у власних почуттях і рішеннях.

Однією з найнебезпечніших технік є газлайтинг. Це ситуація, коли людині систематично нав’язують думку, що її спогади, емоції та відчуття хибні. Фрази "тобі здалося", "ти все вигадуєш", "я такого не говорив" з часом руйнують впевненість у собі і змушують жертву вважати проблему власною провиною.

Ще один тривожний сигнал – емоційні гойдалки. Аб’юзер може спочатку ідеалізувати, говорити про "особливий зв’язок", а потім раптово ігнорувати або холодно відсторонюватися. Так формується психологічна залежність, коли людина постійно намагається "повернути колишню любов".

Окрему небезпеку становить маніпуляція любов’ю. Контроль, приниження чи заборони подаються як турбота: "я так хвилююся за тебе", "це для твого ж блага". У результаті жертва терпить навіть тоді, коли відчуває страх і приниження.

Психологи також звертають увагу на економічний аб’юз – коли людину поступово позбавляють фінансової незалежності, змушують звітувати за витрати або переконують відмовитися від роботи. Це робить втечу практично неможливою.

Серед інших тривожних ознак – постійне знецінення, критика зовнішності, інтересів, друзів, професійних рішень. Зауваження часто маскують під "жарти", але вони методично руйнують самооцінку. Додатковим сигналом небезпеки є агресія, погрози, жбурляння речей, а також жорстокість до дітей або тварин.

Фахівці наголошують: якщо спілкування з людиною регулярно викликає страх, сором, провину або відчуття нікчемності – це не норма. Аб’юз не виправдовується любов’ю, родинними зв’язками чи авторитетом.

Експерти радять: перший крок – назвати насильство насильством. Другий – звернутися по підтримку до близьких або фахівців. У багатьох випадках єдиним безпечним рішенням стає припинення контакту, навіть якщо це складно емоційно.

Аб’юз починається не з удару – він починається зі слів і сумнівів. І чим раніше це усвідомити, тим більше шансів зберегти психічне здоров’я та життя без страху.

Читайте також в "Коментарях", чи правда, що українок через смс закликають воювати замість займатися родиною.