Свято кохання чи велика ілюзія: вся правда про День святого Валентина, яку рідко озвучують

Язичницькі ритуали, суперечки з церквою та мільярдні прибутки — що насправді стоїть за Днем закоханих.

Щороку 14 лютого мільйони людей у різних країнах обмінюються валентинками, квітами, подарунками та романтичними зізнаннями. День святого Валентина давно став глобальним символом кохання, однак за яскравою та солодкою картинкою приховується значно складніша історія. Все частіше виникає питання: чи справді це свято має релігійне підґрунтя, і чому церква ставиться до нього насторожено?

Легенда про святого Валентина: міф чи правда

Найпоширеніша версія походження свята пов’язана з християнським священником Валентином, який жив у ІІІ столітті в Римській імперії. За легендою, він таємно вінчав закоханих воїнів, попри заборону імператора Клавдія II, який вважав, що сімейні узи заважають службі в армії. За непокору Валентина стратили саме 14 лютого.
Втім, історики наголошують: жодних достовірних джерел, які б підтверджували цю історію, не існує, а сам образ святого залишається радше символічним, ніж історично доведеним.

Язичницьке коріння свята

Менш романтичний, але значно реалістичніший факт полягає в іншому. У Стародавньому Римі в середині лютого відзначали Луперкалії — язичницьке свято родючості, тілесної любові та очищення. У 496 році Папа Римський Геласій I закріпив 14 лютого як день пам’яті святого Валентина саме для того, щоб витіснити популярні язичницькі обряди.
Таким чином, День закоханих із самого початку став компромісом між вірою та традиціями мас, а не чисто християнським святом.

Чому церква не визнає День Валентина

Саме через це більшість християнських церков сьогодні не вважають 14 лютого релігійним святом. Римо-католицька церква ще у 1969 році виключила святого Валентина із загального літургійного календаря через відсутність перевірених історичних даних.
Православні церкви також наголошують: Валентин не є покровителем закоханих, а сам День Валентина не має духовного значення. Представники церков підкреслюють, що любов — це щоденна праця і відповідальність, а не разовий жест у вигляді подарунка.

Свято, яке перетворилося на бізнес

Попри критику з боку релігійних інституцій, День Валентина став одним із найбільш комерційних свят у світі. Квіти, солодощі, ювелірні прикраси, романтичні вечері, подорожі — індустрія кохання щороку приносить мільярдні прибутки.
Саме фінансовий успіх пояснює, чому 14 лютого активно просувається навіть у країнах, де воно не має ані культурного, ані релігійного коріння.

Як святкують 14 лютого в різних країнах

У різних куточках світу День закоханих набув унікальних форм. У Японії та Південній Кореї цього дня подарунки дарують жінки, а чоловіки відповідають через місяць. На Філіппінах 14 лютого стало символом масових весіль. У Данії та Норвегії популярні жартівливі анонімні вірші, а в Бразилії День закоханих узагалі святкують влітку — у червні.

Що насправді означає День Валентина

У підсумку сучасний День святого Валентина — це не стільки про святого, скільки про поєднання язичницького минулого, середньовічних легенд та сучасного маркетингу. Для одних це щира нагода сказати про почуття, для інших — ще один комерційний привід.
Любов у цьому святі є настільки справжньою, наскільки люди самі наповнюють її змістом, а не покладаються на дату в календарі.

Читайте також в "Коментарях", яке свято відзначають 9 лютого.