Не накличте біду на цілий рік: що категорично заборонено робити у Святвечір і на Різдво

Святкові дні в українській традиції — це не лише радість, а й час суворих застережень, порушення яких, за повір’ями, може обернутися хворобами, бідністю та сімейними негараздами.

Святвечір і Різдво в українській традиції ніколи не були просто датами в календарі. Це дні, коли, за віруваннями предків, тонка межа між добром і бідою стає особливо вразливою. Саме тому навколо цих свят сформувався цілий кодекс заборон — не формальних, а майже містичних.

Святвечір 24 грудня вважали кульмінацією духовного очищення. До появи першої зірки на небі в домі панував строгий піст — не як покарання, а як підготовка до великої радості. Вірили: хто не витримає цього випробування, той увесь рік житиме з нестачею.

Особливе значення мала й присутність удома. У народі казали: якщо вийти зі своєї оселі у Святвечір — можна втратити власний дім упродовж року, постійно бути "на валізах" і без відчуття опори. Тому двері зачиняли рано, а родина збиралася разом — без сварок, докорів чи з’ясування стосунків. Навіть підвищений тон вважався небезпечним: негативні слова, сказані цього вечора, могли "оселитися" в хаті надовго.

На саме Різдво, 25 грудня, життя ніби зупинялося. Будь-яка робота — від прибирання до прання — вважалася недоречною. Оселя мала бути чистою ще з вечора, а день присвячували спокою, молитві й гостям. Навіть догляд за зовнішністю — стрижка, гоління чи ванна — за народними уявленнями міг "змити" різдвяну благодать.

Особливо суворо ставилися до шиття та рукоділля. Голка в цей день була символом болю — вважалося, що вона може "зашити" хвороби, зокрема проблеми із зором, комусь із родини. Так само під табу потрапляло полювання чи забій худоби — пролита кров у день народження Христа сприймалася як поганий знак для господарства.

Не менш уважно предки ставилися й до одягу. Чорне або зношене вбрання вважали викликом святу. На Різдво радили вдягати світле або нове — як символ оновлення та чистого старту. Навіть дрібні покупки могли мати значення: скажімо, придбана цього дня мотузка в народі вважалася тривожним знаком і асоціювалася з трагедіями.

Разом із заборонами існували й прикмети на достаток. Сніг на Різдво обіцяв щедрий рік, зоряне небо — прибуток, а перший гість-чоловік — стабільність у домі. Знахідка грошей чи цінної речі в цей день вважалася знаком майбутнього фінансового успіху, тоді як втрата — застереженням.

Нагадаємо, портал "Коментарі" раніше писав, що буде, якщо підняти монети на вулиці.