Шевченка перевірять на справжність

Новий директор Національного музею Шевченка Дмитро Стус обіцяє провести повну звірку фондів і експертизу оригіналів шевченкових робіт

Одразу після призначення Дмитра Стуса генеральним директором Національного музею Тараса Шевченка «Коментарі» зустрілися з ним, аби з’ясувати його плани на цій посаді.

Ваше призначення для багатьох стало сюрпризом. Як давно вам запропонували очолити шевченківський музей?

Для мене воно стало таким же сюрпризом, як і для всіх інших. Безперечно, це для мене велика честь і страшенна відповідальність. Востаннє я так хвилювався, напевно, коли було  перепоховання мого батька. Вперше я почув про таку можливість минулої п’ятниці (20 січня – Ред.). Людина, прізвище якої я не буду називати, попросила мене: якщо буде така пропозиція, не відмовляйтеся одразу. В неділю мене запросив на розмову з цього приводу міністр культури. В понеділок мене запитали, чи погоджуюсь я очолити музей. В середу був виданий наказ про моє призначення генеральним директором, в четвер мене представили колективу. Відтоді я практично весь час проводжу музеї, аби з’ясувати реальний стан справ.

В цей же час було звільнено директорів інших музеїв і заповідників. Чи пов’язані ці події у певний план, що його реалізує Мінкульт?

Не буду обманювати — я не знаю про існування такого плану. Кожен із випадків зміни керівництва того чи того закладу треба розглядати окремо.

Чи відчуваєте ви дискомфорт, що вам, літературознавцю, доведеться працювати в незнайомій галузі?

Я маю двадцятирічний досвід роботи в архіві, працював на радіо, здійснив низку культурних проектів – літературно-критичний журнал «Київська Русь», літературно-музичну акцію «Стусове коло», маю відношення до реалізації проекту створення національної електронної бібліотеки. Все це речі, які насправді дотичні до музейної справи. Адже музей має не тільки зберігати культурні цінності, а й популяризувати їх. Проте справді я не маю досвіду керівництва таким великим колективом. Що ж, будемо розподіляти функції і відповідальність між працівниками музею, я не збираюся все зациклювати на собі.

Які завдання перед вами поставив міністр?

Через два роки ми відзначатимемо 200-річчя з дня народження Кобзаря. В нинішньому стані музей Шевченка зустрічати цю дату не може. Йдеться не тільки про необхідність проведення ремонтно-реставраційних робіт. Досі роботі музею бракувало системності, він перестав відігравати значущу роль в культурному житті; навіть добрі заходи, які тут проводилися, не мали належного інформаційного розголосу. Казали, що музей приваблює 80 тис. відвідувачів на рік, себто щодня сюди приходить біля 200 чоловік. Вже на третій день роботи я бачу, що це не так — якщо судити по кількості проданих квитків, за рік набирається лише 20-25 тис. відвідувачів. Тому завдання, яке поставив переді мною міністр, — за півтора-два роки повернути цьому закладові статус музею номер один в Україні. Він також має стати інтелектуальним центром для всіх українських музеїв, які пов’язані з Шевченком.

Усім доводилося чути, що зі сховищ українських музеїв зникають культурні скарби і підмінюються копіями. Тому ми проведемо повну звірку фондів і повну експертизу всіх оригіналів шевченкових робіт. Я вважаю, що Шевченко має бути в цьому відношенні поза підозрою. Крім того, всі фонди музею буде оцифровано і розміщено на сайті, для чого ми залучимо відповідних фахівців. Адже Шевченко має бути доступним для всіх.

Не забуваймо, що в Києві є ще меморіальний будинок-музей Шевченка «Хата на Пріорці» та будинок-музей поета у провулку Шевченка. Там свої проблеми. Зараз ми вивчаємо документацію і будемо залучати архітекторів, щоб виправити всі ті значні недоліки, що їх допустили конструктори під час ремонтних робіт. 

Чи буде оголошуватися конкурс на створення нової концепції музею?

Я вже говорив з багатьма працівниками музею. Одні вважають, що нинішня експозиція добра, і її треба тільки трохи покращити, інші – що треба робити принципово нову. Не думаю, що з мого боку правильно на третій день роботи вирішувати, хто з них має рацію.

Питання потребує вивчення. Але якщо буде прийнято рішення про створення нової експозиції, і буде фінансова можливість проводити конкурс, ми це зробимо. На мій погляд, це взагалі правильний крок.

Кілька років тому з приводу створення на базі музею Шевченківського дому виник конфлікт між його керівництвом та Інститутом літератури НАН. Чи можна вважати, що з вашим приходом його вичерпано?

Я не до кінця розумію об’єктивні причини кризи в стосунках між музеєм та Інститутом літератури. Вірю, що вони налагодяться, адже ми один одному потрібні.